Всі мріють про розвиток міст в Україні, які б були нічим не гірше за європейські, збільшення існуючих виробництв, залучення інвесторів для будівництва нових, зацікавити туристів відвідати місто. Але мало хто замислюється про те, що все це також: нові житлові будинки, дитячі садки школи, магазини, розважальні заклади, готелі та інше, а це все нові комунікації. Не завжди все це може стати реальністю. Ви спитаєте: Чому ні? Відповідь дуже проста.
26 років в Україні нічого не змінювалося в комунальній сфері, всі міста ще досі користується радянською спадщиною. Велика частина підприємств водопостачання та водовідведення в Україні переступила межу зносу, потужності не розраховані на нові будівництва та розвиток міст. У нас завжди не вистачає грошей та й бажання вкладати кошти в комунальну сферу. Але без вкладання коштів в розвиток комунальної сфери, не має шансів на розвиток міст.
Розглянемо на прикладі водоканалу. Здавалося б навіщо витрачати кошти на реконструкції мереж та споруд: працює водоканал сьогодні та й добре. Але не все так просто як вважається. Термін експлуатації спору біля 50 років. Ось, наприклад, споруди білоцерківського водоканалу працюють вже 45 років без зупину і це враховуючи, що стоки, які поступають на каналізаційні очисні споруди за цей час істотно змінилися. Те що зараз скидають й підприємства, й населення в каналізацію геть несхоже на те, на що розраховували при проектуванні та будівництві споруд в 1964-1971 рр. Тому не складно порахувати, що залишилося їм працювати зовсім не довго. Про який розвиток міста може йти мова в даній ситуації?
У каналізаційних очисних споруд Білої Церкві є дві найбільші проблеми, які звичайному споживачу можуть здатися незначними:
Каналізаційні мережі, за якими транспортуються стічні води Білої Церкви, складають протяжність 266 км. Каналізаційні очисні споруди побудовані з двох черг, але діючою є тільки одна.
Проект I-ої черги каналізаційних очисних споруд м. Біла Церква виконаний в 1964-65р. Споруди введені в експлуатацію наприкінці 1971р., а виведені на постійний технологічний режим наприкінці 1972 року. ІІ-га черга очисних споруд міста побудована в 1989 році. Отже, зрозуміло, що за цей час каналізаційні очисні споруди вже відпрацювали свій строк.
Сьогодні І-а черга очищає 45-50 тис. м3 стічних вод на добу й вже давно працює в режимі перевантаження через постійне погіршення якості стічних вод в місті. «БІЛОЦЕРКІВВОДА» вже неодноразово звертали увагу на це громадськості – промислові підприємства, які працюють в Білій Церкві, не мають локальних очисних споруд і скидають в каналізацію міста стічні води неналежної якості. Містяни повинні розуміти, що за скидання стоків промисловими підприємствами з перевищенням допустимих концентрацій фактично сплачують звичайні споживачі, адже на очистку погіршених стоків витрачається значно більше електроенергії і людино-годин.
Коли створюються нові промислові підприємства, які потребують цілодобовому водопостачанні та водовідведенні в 2-3тис. м3/ на добу, а в поточному році активно почали мусувати тему створення в Білій Церкві потенційних «технопарків», але ніхто не подумав про те, що у міста немає можливості надавати технічні умови на приєднання, так як пропускна спроможність І-ї черги становить близько 45.000 м3 на добу і, за словами фахівців, працює з постійною перевантаженням в півтора рази. Про які «технопарки» або будь які нові підприємства може й ти мова, в той час коли місто щодня живе «на межі» екологічної катастрофи. Якщо, не дай боже, каналізаційні очисні споруди все ж таки не витримають і зупиняться, то місто залишиться не лише без каналізації, а й без води. Це призведе до екологічної катастрофи.
Аналізуючи проблематику непрацюючої ІІ-ї черги каналізаційних очисних споруд, важливо розуміти,що І-ша черга будувалася на при кінці 60-хх років по якіснішим в цій сфері технологіям. При будівництві ІІ-ї черги на той час, на початку 80-хх років, популярними були новаторські підходи та експериментальні рішення. Саме на ІІ-й черзі при будівництві були застосовані технології та рішення, які згодом показали свою повну непридатність (пісколовки, що пропускали після себе пісок в подальшу систему очищення і інше). Тому питання її закриття і виключення з циклу очищення стічних вод міста був справою часу.
Час цей настав в 90-хх роках. Друга черга КОС припинила діяти, коли в ті нелегкі часи почали зупинятися заводи, припинився промисловий розвиток в місті на довгі роки. До цього при використанні двох черг одночасно пропускна здатність каналізаційної системи очищення стічних вод Білої Церкві становила 120.000 м3/добу. Коли підприємства зупинились, а їх в Білій Церкві було чимало, потреби населення міста та працюючих підприємств опустилися до 40-45тис. м3/добу. З таким навантаженням справлялась й одна, І-ша черга системи.
Всі підземні комунікації, всі архітектурні будови ІІ-ї черги є застарілими, зношеними. Навіть бетон не можна реконструювати, тому що через знос, атмосферний вплив й корозійні процеси арматурних елементів, він давно непридатний. За вимушеного 20-річного простою ІІ-а черга каналізаційних очисних споруд без завантаження піддається ще більшому руйнуванню.
Основне рішення проблеми, коли протягом довгих років експлуатації комунальні системи приходять до зносу через постійну амортизацію, є реконструкція каналізаційних очисних споруд з обов’язковим будівництвом нових окремих будівель і споруд.
Фахівці ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» докладно вивчали таку можливість протягом 4 років роботи. У 2013-2015 роках переймали досвід на підприємствах водовідведення в Австрії, Німеччині, Італії, Польщі, Угорщини, США, вивчали їхній досвід впровадження сучасних технологій на очисних спорудах. Із залученням досвіду колег з інших країн і виготовлені всі необхідні документи: топогеодезичні зйомки, геологічні розвідки, інструментальне обстеження діючої черги.
Висновок однозначний: необхідно будівництво нових очисних споруд на базі недіючої ІІ-ї черги, тільки так, за рахунок розвитку потужностей й зміни технології очищення, можна розвивати в Білій Церкві промисловість. Без реконструкції каналізаційних очисних споруд впоратися зі збільшенням обсягів очищення стічних вод від майбутніх підприємств розвиток промисловості в місті неможливий.
За 4 роки роботи водоканалу в концесії зроблено великий обсяг робіт для поліпшення якості послуг що надаються споживачам підприємством. Розроблено велику кількість проектів по реконструкції каналізаційних насосних станцій, проведено заміну обладнання та реконструкції мереж міста, які й надалі тривають.
Так виглядають каналізаційні очисні сьогодні А так можуть виглядати нові сучасні після реконструкції
На каналізаційних очисних спорудах, за час роботи концесіонера, відновлено технічну документацію та проведено необхідні інженерно – геодезичні та геологічні вишукування, розроблено проект реконструкції ІІ- ї черги КОС з новим будівництвом окремих будівель та споруд, проведено ремонт обладнання, ремонт та переоснащення хіміко – технологічної лабораторії стічних вод, встановлено твердо – паливні котли , проведено ремонт 3-х біологічних ставків та їх очищення, проведено очистку дренажної системи полів для зневоднення осаду, частково відмовилися від старого енергоємного обладнання: замінено насосний агрегат на новий економічний сучасний.
Робіт проведено дуже багато, коштів витрачено також. Але основною проблемою залишається реконструкція ІІ – ї черги каналізаційних очисних споруд, тому що на меті у підприємства «БІЛОЦЕРКІВВОДА» є доведення якості стічних вод після очищення, що скидаються у р. Рось до відповідності сучасним вимогам Європейського союзу та скорочення споживання електроенергії за рахунок застосування сучасного та менш енергоємного технологічно обладнання. А все це, на жаль, не можливо здійснити без проведення реконструкції. Проектом реконструкції каналізаційних очисних споруд також передбачено впровадження системи отримання біогазу з осаду стічних вод. Один з інноваційних напрямів енергозбереження у світі – використання біологічних видів енергії. На каналізаційних очисних спорудах м. Біла Церква планується застосувати технологію анаеробного (метанового) зброджування осаду для отримання біогазу. Це також дозволить використовувати біогаз для отримання електричної та теплової енергії , відмовитися від діючих полів фільтрації осаду стічних вод, зменшити витрати на утилізацію осаду стічних вод, знезаражувати осад за рахунок високих температур в технологічному процесі, подальше використання знезараженого осаду в сільському господарстві, повністю виключити негативний вплив на навколишнє середовище.
Поліпшення життєзабезпечення для розвитку – не вимушена, а нагальна потреба. У будь-якому сторіччі, в будь-якій країні, коли місцевість починає розвиватися, активно розбудовутися, дбають перш за все про забезпечення належної кількості ресурсів для розвитку, створюють потужні комунікації, які відповідають за життєдіяльність. Неможливо побудувати щось нове та сучасне на старій спадщині минулого століття. Це нонсенс.
Не можливо щось змінити на краще без інвестицій, а сьогодні найкращим варіантом є скористатися недорогими міжнародними інвестиціями, для того, щоб місто могло рости та розвиватися, а також уникнути катастрофи в майбутньому. До того ж, це дозволить через 3-5 років стабілізувати зростання тарифів завдяки економії на підприємстві
Проект «БІЛОЦЕРКІВВОДА» не є унікальним, із ним вже живуть й розвиваються десятки міст в різних країнах світу. Питання в іншому: де на його реалізацію місто візьме гроші? Подібні проекти втілюються виключно на кошти міжнародних фінансових установ під державні гарантії.
Потрібно Білій Церкві розвиватися чи продовжувати тупцювати на одному місці? Розвивати в місті промисловості та зробити місто туристичним, або так і залишити дотаційним? Вирішувати лише білоцерківцям.