«Розумна людина завжди повинна пам’ятати: будучи нащадком минулого,вона,одночасно, є батьком майбутнього”Г.Спенсер

Всі ми знаємо, що вода є основою життя. Від того, яку воду споживають люди,залежить їх здоров’я. Джерело питного водопостачання в нашому місті – річка Рось. Питну воду отримують з поверхневого джерела питного водопостачання – білоцерківського верхнього водосховища на р. Рось в районі с. Глибочка. Очищені стічні води також повертаються в річку.   Тому дуже важливо, щоб якість очищення стічних вод відповідала санітарним нормам.

В Білій Церкві, як і в більшості міст України, простежується зміна характеру та концентрації забруднень у стічних водах, що надходять на споруди біологічної очистки.  Особливо це стосується підвищенню вмісту в стічній воді органічних забруднень, які не підлягають біологічному окисненню амонійного азоту, фосфатів та  загального заліза. Це пов’язано з використанням в побуті та різних галузях промисловості широкого спектру сучасних синтетичних миючих засобів та інших хімічних речовин, запровадження нових виробництв з використанням раніше невідомих реагентів, що призвело до появи в стічних водах нових типів хімічних сполук. В той же час існуючі технологічні процеси очищення стічних вод на каналізаційних очисних спорудах, які побудовані 1972 році минулого сторіччя,  не розраховані на надходження стоків з такими концентраціями забруднень.

Наказом Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 від 01.12. 2017 року затверджені нові Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення. В цих Правилах наданий перелік виробничих процесів, під час здійснення яких, споживач повинен мати локальні очисні споруди (ЛОС) для попереднього очищення стічних вод перед їх скиданням до системи централізованого водовідведення та очищення стічних вод.

Ще досі залишається проблемне питання: облаштування локальних очисних споруд на підприємствах. Особливо це стосується харчової промисловості, закладів громадського харчування, автозаправок, мийок тощо.

Практично всі виробництва в Європі та інших розвинутих країнах світу мають в своєму складі локальні очисні споруди, на яких в одних випадках якість стічної води доводиться до вимог її приймання до систем централізованого водовідведення чи скиду безпосередньо до природних водоймищ, а в інших стічна вода очищується до якості води технічної та повертається у виробничі процеси.

Нажаль, сьогодні в Україні це далеко не так. Старі локальні очисні споруди або вийшли з ладу, або не відповідають сучасним вимогам,  або їх немає взагалі на підприємствах, а приватні власники в гонитві за надприбутками не бажають витрачати кошти на будівництво чи реконструкцію таких об’єктів. Хоча бізнес має бути соціально-відповідальним й обов’язково встановлювати локальні очисні споруди на своїх підприємствах.  Гарним прикладом відповідального бізнеса в Білій Церкві є ФОП Маршалок- підприємство встановило сучасні ЛОС на своєму виробництві.

За умов відсутності ЛОС до систем централізованого водовідведення та очищення стічних вод часто-густо скидаються промислові стоки, які виводять з ладу мережі та споруди очищення стічних вод. Особливо від таких скидів потерпає стадія біологічного очищення. Токсичні стоки призводять до загибелі мікроорганізмів – очищувачів, а також вимагають від водоканалу значних додаткових витрат на доведення стічних вод відповідно до діючих нормативів.

Основні засади державної екологічної політики України на період до 2020 р. визначають завдання національної екологічної політики, до яких відноситься стабілізація і поліпшення стану довкілля, завдяки розгляду екологічної політики як невід’ємної складової соціально-економічного розвитку України та гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя й здоров’я населення, впровадження екологічно збалансованої системи природокористування та збереження природних екосистем.